Яку інформацію містять справи репресованих

Кожна архівна справа – це частинка історії, доля країни та доля самого репресованого і його родини. Знайомство с кожною справою репресованого органами НКВС в СРСР під час “великого терору” – це в першу чергу данина пам‘яті, поваги і співчуття до невинно засуджених і закатованих, безпричинно страчених життів.

Для генеалога такі справи містять генеалогічну інформацію – подробиці біографічного характеру, фотографії, особисті документи. Бувають випадки, коли відсутні метричні книги і встановити дату народження, національність або місце проживання стає неможливим. В такому випадку особисті справи дозволяють відновити данні і продовжити пошук. Слід зазначити, що завірена архівна офіційна виписка зі справи про репресії має повну юридичну силу для представників посольств та консульств.

Як правило кожна справа про репресії має такий зміст:

  1. Постанова про запобіжний захід.
  2. Ордер на арешт.
  3. Протокол обшуку.
  4. Анкета арештованого.
  5. Протокол допиту.
  6. Характеристика з місця роботи.
  7. Протокол допиту свідків.
  8. Протокол очних ставок.
  9. Заключне обвинувачення.

Яку інформацію містять справи репресованихЯку інформацію містять справи репресованихЯку інформацію містять справи репресованих

Генеалоги отримують інформацію з анкети арештованого. Вона містить такі відомості:

  • Прізвище, ім’я по батькові.
  • Дата народження.
  • Місце проживання.
  • Професія та спеціальність.
  • Місце служби, посада.
  • Паспорт – коли та ким виданий, де прописаний.
  • Соціальний стан до революції.
  • Освіта.
  • Партійність.
  • Національність та громадянство.
  • Військовий облік.
  • Служба в арміях та участь в бандах.
  • Чи був репресований.
  • Склад сім’ї.
  • Особливі зовнішні прикмети.

Іноді зустрічаються слова, які близькі за звучанням, але дуже різні за значенням. Таким прикладом є генеалог, якого деякі, чомусь, плутають з гінекологом, генетиком.

Генеалог – це фахівець, як правило історик, який займається дослідженням родинних зв’язків, родоводом.

Генеалогія — наука (дав.-гр. γενεαλογία — «родовід», що дослівно перекладається як: дав.-гр. γενεά — «сім’я», дав.-гр. λόγος — «наука»)

Це — допоміжна історична дисципліна, яка вивчає походження родів, окремих родин і осіб, виявлення їхніх родинних зв’язків і фактів біографії. Відомості, які надає генеалогія і, допомагають вивчати політичну історію, майнові, соціальні та правові стосунки, місце та роль певних родів та осіб у подіях окремих епох та країн. Ці дані сприяють дослідженню демографічних процесів та соціально-психологічних аспектів людських взаємин. Генеалогія використовує
всі пам’ятки, пов’язані з людською діяльністю. Їх поділяють на речові та усні. За змістом виділяють дві групи джерел: генеалогічні (родовідні розписи й книги) та генеалогічні дерева, таблиці та джерела для складання родоводу, до яких належать всі ін. джерела, що зосереджують інформацію про людину, її життя та оточення.

Історія виникнення

Витоки генеалогії сягають стародавніх часів. Ще первісним людям були характерні етногенетичні перекази. Завдяки становленню станового суспільства, набула розквіту практична генеалогія. ЇЇ головним покликанням було обгрунтування прав окремих прошарків суспільства на владу та привілеї.

Генеалогічні дослідження знаходимо у біблійних легендах, давньогрецьких міфах, працях античних авторів та у переказах Давнього Сходу. Але найбільшого розквіту практична генеалогія набула у середні віки. У цей час розробляються форми фіксації генеалогією матеріалу, створюються родовідні книжки («Книга відвідувань герольдів» (1-ша пол. 16 ст.) – у Великій Британії, «Государів родословець» (1555), «Оксамитова книга» (1682 – у Росії), виникають державні інституції (Суд про герби Франції (1615) – у Франції; Палата родовідних справ (1682), геральдмейстерська контора (1722), герольдія (1763 – у Росії та ін.), покликані юридично затвердити родоводи шляхетних верств.

Приблизно у 17-18 ст., в Західній Європі пробуджується теоретичний інтерес до генеалогії і вона перетворюється в наукову дисципліну. Цей процес пов’язаний з діяльністю таких учених, як А. Дюшен (Duchesne), П. Ансельм (Anselme), родина Озье (Hozier) та ін. – у Франції, В. Дагдейл (Dugdale) – у Великій Британії, Н. Ріттерсгаузен (Rittershausen), Ф.-Я. Шпенер (Spener), Я.-В. Імхоф (Imhof), Й.-Х. Ґаттерер (Gatterer), Й.-А. Вілль (Will) та ін. – у Німеччині. Наприкінці 18 ст. в європейських країнах починається викладання генеалогії, з’являються підручники та посібники, видаються довідкові видання з генеалогії аристократичних родів («Готський альманах»: німецькою мовою – «Gothaisches genealogisches Hofkalender» – та французською мовою – «Almanach de Gotha»). У серед. 19 століття почали з’являтися праці, присвячені й іншим соціальним прошаркам суспільства. Поступ у розвитку суспільних наук забезпечив використання суто наукових методів у генеалогічних дослідженнях. Засновані в европейських країнах у 19–20 столітті генеалогічні сприяють подальшому розвиткові генеалогії. Значний внесок у розвиток генеалогії кін. 19 – 1-ї пол. 20 ст. зробили німецький дослідник О.Лоренц (Lorenz) та австрійський – О.Форст-Баттагліа (Forst-Battaglia). У Росії становлення наукової генеалогії датується 2-ю пол. 18 ст. – 1-ю пол. 19 ст., а розквіт на 2-гу пол. 19 – поч. 20 ст. Його пов’язують з іменами О. Лобанова-Ростовського, книги П. Долгорукова, В. Руммеля, та ін. Згодом виникають генеалогічні товариства, серед яких, Російське генеалогічне товариство в Санкт-Петербурзі, 1898; Історико-родовідне товариство в Москві, 1905. З 1906 року в Московському археологічному інституті починається викладання генеалогії як наукової дисципліни.

Українська генеалогічна традиція сягає часів Київської Русі. За литовської та польської доби практичній генеалогії приділялася значна увага при дворах українських князівських родів (Острозькі, Вишневецькі та ін.). Велися також генеалогічні дослідження і шляхетських родів (твори Й. Єрлича). За часів російського царату відбувався процес перетворення козацько-старшинської еліти на дворянство Російської імперії. Російська герольдія переглядала генеалогічні матеріали українських козацько-старшинських і шляхетських родів з метою затвердження в російському дворянстві та внесення до губернських родовідних книг. Це викликало пожвавлення генеалогічних пошуків в Україні (генеалогічні записки Я. Марковича, Д. Мазаракі та ін.). Але основною проблемою цього етапу розвитку української генеалогії стало з’ясування походження козацької старшини та її старовинних шляхетських прав (Г. Полетика, В. Полетика, А. Чепа та ін.). Становлення наукової української генеалогії припадає на середину – 2-гу пол. 19 ст. Першою роботою такого ґатунку треба визнати «Историческую и статистическую записку о дворянском сословии и дворянских имуществах Черниговской губернии» (1841) історика О.М. Марковича. Генеалогічними дослідженнями в Україні займалися М. Максимович, М. Астряб, М. Василенко, В. Горленко, Я. Жданович, та ін. Найбільший внесок у розвиток української генеалогії зробили О. Лазаревський та В. Модзалевський. 2-га пол. 20 ст. – новий етап у розвитку наукової генеалогії. Вона перетворюється на спеціальну історичну дисципліну, залишаючи за собою функції утилітарної галузі знань. Пожвавленню генеалогічних досліджень сприяють національні та міжнародні обгрунтування вчених. Від 1952 раз на два роки збираються Міжнародні конгреси генеалогів та геральдистів для обговорення питань та аналізу стану й напрямків розвитку зазначених дисциплін. З цією метою утворено Міжнародну конфедерацію генеалогів та геральдистів (1971) та Міжнародну академію генеалогії (1998). Від 1951 у Німеччині видається «Генеалогічний довідник дворянства» («Genealogisches Handbuch des Adels»). Практично всі національні генеалогічні утворення мають часописи, газети, друкують бюлетені та збірники праць. На жаль, в Україні за часів СРСР розвиток генеалогії був насильницьки припинений. Генеалогія використовувалась як суто допоміжна дисципліна при вивченні переважно соціальної, економічної та політичної історії Київської Русі, Великого князівства Московського та Російської держави. Ці дослідження репрезентовані іменами О. Зиміна, В. Буганова, В. Яніна та ін. У той же час в еміграції були засновані генеалогічні видання («Рід та знамено» (1948), «Бюлетень УГГТ» (1963–71) та ін.) та генеалогічні установи (Інститут родознавства (Німеччина), Українське генеалогічне і геральдичне товариство) (УГГТ; США)), активно працювали вчені – М. Оглоблин, В. Сенютович-Бережний, Р. Климкевич та ін. Генеалогію Рюриковичів, Гедиміновичів та укр. шляхетських родів активно досліджували члени Геральдичного товариства у Львові (1906–39). За роки існування незалежної України генеалогічні дослідження значно пожвавилися: створено генеалогічні товариства (Секція генеалогії Українського геральдичного товариства (1994), Українське генеалогічне товариство (1995) та генеалогічні товариства в Запоріжжі, Білій Церкві, Донецьку, Горлівці та ін. містах України), відбуваються генеалогічні конференції (читання пам’яті В.Модзалевського; 1995, 1996, 1997), з’являються генеалогічні видання («Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства», 1999, 2001; «Записки Українського генеалогічного товариства», 2000 та ін.), викладаються спецкурси у вищих навчальних закладах. Активно працюють у царині української генеалогії Я. Дашкевич, Н. Яковенко, В. Собчук та ін.

Сьогодні генеалогія – це повноправна галузь історичного знання, генеалогічні дослідження знову популярні і актуальні.

Тож, вивчайте історію, досліджуйте свій рід, відкривайте нове, знаходьте своїх рідних, дізнавайтесь правду, бо «ЧАС ЗНАТИ БІЛЬШЕ»!

З давніх давен багато народів використовують у своїй культурі символ Древо Життя. Воно є символом та оберегом. Згадки про символ зустрічаються ще у наших пращурів слов’ян, скандинавських народів, індусів, китайців та єгиптян.

Раніше Древо Життя мало вигляд стовбура з міцною кроною та розлогим гіллям з широким листям, яке сягає свого коріння. Коло, у якому знаходиться древо, символізує фундамент, основу всього живого.

Кожен народ має свої особливості та релігію, але у всіх символ роду означає одне і теж. Поняття символу полягає в об’єднанні трьох світів – божественного, людського та світу мертвих і, таким чином, створюють абсолютну гармонію.

Наприклад, персидські народи вважали Світове Древо джерелом усього живого і акцентували увагу на родючості, а єгиптяни асоціювали його з богинею Іусат, атрибутом якої була акація. У ерзянських віруваннях древо називають Ечке Тумо, де знаходиться гніздо священної качки Іне Нармунь, яка народжує те саме яйце, з якого народжується весь світ. У тюркській міфології древо називається Байтерек – коренями воно утримує землю на місці, а гіллям небеса. В Кабалі – це Дерево Мекабциель, у Корані – це Сидрат аль-мухтана, у Китаї – це Києн-Му, по якому спускаються сонце та місяць, володарі, мудреці, Боги, духи. Символ Світового Древа зображують по різному. Найрозпосюдженішим зображенням Древа є кельтське візерунчате зображення із застосуванням вузлів. Це може бути не тільки дерево з могутнім стовбуром і гіллям, а й просто у вигляді палички з трьома гілочками, спрямованими до верху. Може бути у вигляді жінки з піднятими до неба руками, навколо якої кружляють птахи. У вишивці та розписі часто присутні такі елементи, як зелене дерево з листям і квітами, як символом життя і сухе дерево, як символ смерті. Зустрічаються такі зображення, де по одну сторону дерева розміщують духів і Божеств, а по іншу – відважних воїнів, героїв, жреців.

Друїди та кельтські жреці вважали священним деревом дуб. Для них він був центром світостворення та переходом в інший світ.

Для слов’ян символ Древа Життя був не менш важливим. За значимістю його можна було порівняти хіба що з солярними знаками. Вони розповідали лише про одну сторону культури наших пращурів — про культ сонця, а Древо Життя — про весь світ. Воно було центральною віссю, на якій перетинаються Правь, Явь та Навь.

Для слов’ян Стовп Життя символізував єдність двох протилежностей – світла і темряви, зв’язок з Родом, безкінечний цикл переродження, оновлення та процвітання. Дерво шанували і величали. Воно було присутнє в батьох обрядових святах. Так, наприклад, до наших днів дійшла традиція ставити ялинку на Новий Рік. Вже ніхто не замислюється для чого це робиться, а все не просто і має свій сакральний задум. За віруваннями пращурів, новорічна ялинка – це образ Центру або Віссі Світотворення. Це, по суті, ідол Священого Древа Світу. Також обрядове дерево встановлюють перед самим будівництвом нового дому і, таким чином, зазивали силу і робили місце сакральним та енергетично могутнім.

За віруваннями наших пращурів, світове древо росло на Алатир камені, що на острові Буяні і, який, ніби, впав з неба. Біля каменя сиділи боги і відпочивали від своїх турбот. Під ним протікав струмок з Живою Водою, а поруч горів Вічний вогонь.

Древо Життя – це оберіг. Воно не просто символізувало гармонію життя, а також безперервне зростання і перетворення старого в нове, перехід на вищий щабель розвитку.

Володар оберегу отримує підтримку і богів, і пращурів, допомогає відшукати зв’язок з праотцями.

Символічна єдність світу минуле – коріння, майбутнє – гілля дерева дозволить власнику талісмана набути мудрості, стати розсудливим, отримати захист від негативного впливу і відчувати себе більш впевнено по життю.

Працюючи в архіві ми фіксуємо кожен факт. Усі документи та копії мають назву, шифр, опис, номер справи та сторінки. Кожна державна установа завіряє виданий документ печаткою та підписом уповноваженої особи.

Кожен з нас має дві фамільні лінії – материнську та батьківську. Одна фамільна лінія означає, що історичний процес дослідження відбуватиметься від замовника у глибину років. Як правило, дослідження проводиться по батьківській лінії.

Українські архіви дозволяють дійти до XVII-XVIII століття.

  • Архівний пошук. Працюємо з документами архівів і відновлюємо історичні факти про Ваших пращурів.
  • Історико-культурне дослідження. При наявності архівної доказової бази продовжуємо дослідження у місцевості, де проживали пращури та з’ясовуємо обставини життя Вашого роду, а також збираємо цікаві подробиці історичного, краєзнавчого та побутового характеру.
  • Написання звіту. Весь генеалогічний звіт має обсяг приблизно 40-60 сторінок і ділиться на глави та етапи. Описується дослідно-пошукова робота з отриманими документами, таблицями та схемами. Замовник отримує своє генеалогічне дерево і фамільний диплом своєї фамілії.
  • Презентація. За бажанням ми влаштовуємо презентацію результатів дослідження всім членам сім’ї. Іноді це перетворюється у тепле сімейне свято сповнене спогадів і приємних вражень.

У архівах країни зберігаються задокументовані відомості про народження, шлюб, смерть, службу, отримання нагород та інші персональні данні. Усі зібрані відомості будуть зібрані у сімейний архів.

Про кожного громадянина можливо віднайти відомості. Так, трапляється, що деякі архівні документи могли не зберегтися через пожежу, ряд історичних, та інших обставин, але з‘ясувати це можна після первинного пошуку документів. Походження пращура не має значення. Пам’ятайте, що навіть колись нецікавий папірець може стати справжнім скарбом при генеалогічному пошуку.

  • Як я можу знати, що доказові документи справжні?
  • Що означає дослідження по одній фамільній лінії?
  • Наскільки можливо заглибитись в архівному пошуку?
  • Що входить у процес дослідження?
  • Що можливо дізнатись про мою сім’ю?
  • Чи збереглися відомості про моїх пращурів, якщо вони були звичайними людьми без титулів та дворянського коріння?

Як я можу знати, що доказові документи справжні?

Працюючи в архіві ми фіксуємо кожен факт. Усі документи та копії мають назву, шифр, опис, номер справи та сторінки. Кожна державна установа завіряє виданий документ печаткою та підписом уповноваженої особи.

Що означає дослідження по одній фамільній лінії?

Кожен з нас має дві фамільні лінії – материнську та батьківську. Одна фамільна лінія означає, що історичний процес дослідження відбуватиметься від замовника у глибину років. Як правило, дослідження проводиться по батьківській лінії.

Наскільки можливо заглибитись у архівному пошуку?

Українські архіви дозволяють дійти до XVII-XVIII століття.

Що входить у процес дослідження?

  • Архівний пошук. Працюємо з документами архівів і відновлюємо історичні факти про Ваших пращурів.
  • Історико-культурне дослідження. При наявності архівної доказової бази продовжуємо дослідження у місцевості, де проживали пращури та з’ясовуємо обставини життя Вашого роду, а також збираємо цікаві подробиці історичного, краєзнавчого та побутового характеру.
  • Написання звіту. Весь генеалогічний звіт має обсяг приблизно 40-60 сторінок і ділиться на глави та етапи. Описується дослідно-пошукова робота з отриманими документами, таблицями та схемами. Замовник отримує своє генеалогічне дерево і фамільний диплом своєї фамілії.
  • Презентація. За бажанням ми влаштовуємо презентацію результатів дослідження всім членам сім’ї. Іноді це перетворюється у тепле сімейне свято сповнене спогадів і приємних вражень.

Що можливо дізнатись про мою сім’ю?

У архівах країни зберігаються задокументовані відомості про народження, шлюб, смерть, службу, отримання нагород та інші персональні данні. Усі зібрані відомості будуть зібрані у сімейний архів.

Чи збереглися відомості про моїх пращурів, якщо вони були звичайними людьми без титулів та дворянського коріння?

Про кожного громадянина можливо віднайти відомості. Так, трапляється, що деякі архівні документи могли не зберегтися через пожежу, ряд історичних, та інших обставин, але з‘ясувати це можна після первинного пошуку документів. Походження пращура не має значення. Пам’ятайте, що навіть колись нецікавий папірець може стати справжнім скарбом при генеалогічному пошуку.

Свою діяльність ми почали як видавничо-поліграфічне підприємство у 2007 році. Маючи власне поліграфічне обладнання, редакційно-рекламний відділ і зручну доставку, наші клієнти завжди отримували замовлення високої якості.

Сьогодні, як і завжди, ми продовжуємо слідувати принципам якості та орієнтуємося на потреби клієнта. Наразі серед наших послуг також VIP-поліграфія: репринтні книги, щоденники, планінги, папки, сімейні книги у шкіряній палітурці, оформлення сімейної історії у вигляді древа, книги, панно, родинний календар, подарункове панно дослідження прізвища у дерев’яній рамі.


Написання сімейної історії

Сімейна історія — це частина спогадів, яка знаходиться за межею суворої науки та все, що розказане в колі рідних, викликає дуже яскраві емоції. Одні події передають в оповіданнях, інші приховують і вони стають сімейною таємницею.

У процесі роботи над родоводом стає ясно, що багато відомостей про життя предків втрачені безповоротно. На жаль, не часто зустрінеш сім’ю, яка зберегла достовірні, задокументовані дані про прадідів або про ще більш глибше коріння. Про написану історію роду – годі й говорити. Кожна людина вбирає традиції сім’ї, й таким чином не тільки генетично, а й історично зберігає зв’язок з корінням свого роду.

Написання сімейної історії відбувається у декілька етапів:

  1. На першому етапі ми збираємо інформацію про сім’ю;
  2. На другому систематизуємо зібраний матеріал;
  3. На третьому пишемо історію вашої родини.

Складання родоводу сприяє збереженню історичної пам’яті. З кожним роком певна частина вашої історії безповоротно втрачається – відходять у вічність родичі, губляться важливі документи, фото, родинні речі. Тож хто, як не ви й коли, якщо не зараз повинен подбати про майбутнє, щоб навіки не залишитись у минулому?


Оформлення древа

Генеалогічне древо — це графічна схема, що описує родинні зв’язки в межах однієї сім’ї. Зазвичай вона створюється у формі дерева з глибоким корінням, яке позначає найстарших у родині родичів і широким гіллям – це молодше покоління і до сьогодні.

Загальний стиль вашого сімейного древа може просто «радувати око» і вказувати на ваш смак, інтереси, а може бути пов’язаний з якоюсь ознакою вашого роду. Наприклад, з основною географією, національністю, професією героїв древа і т.п.. Наша команда допоможе вам вибрати будь-який стиль оформлення древа з урахуванням особливостей вашого інтер’єру і побажань.

Як ми працюємо:

  1. Збір інформації.
    Родичі — це ваше головне джерело інформації. Розпитайте про членів сім’ї. Вивчіть сімейні фотографії. Знайдіть документи родичів і згадки про них. Попрацюйте з сімейним архівом. Зберіть свідоцтва про народження та шлюб, військові квитки, дипломи. Крім цього, можливо, ви знайдете публікації про ваших родичів в пресі, згадки в книгах, їх листи. Про все інше нам.
  2. Створення ескізу.
    Ми запропонуємо Вам ексклюзивний макет з індивідуальним дизайном, де будуть підібрані фон і шрифти, використані герби губерній або міст, проживання сім’ї, стилізованих фотографій, ілюстрацій і т.д..
  3. Робочий процес.
    Після того як ви визначитеся з розмірами майбутнього генеалогічного древа, а також, в якому вигляді воно буде реалізовано по завершенню — на полотні, папері або у вигляді книги, ми крок за кроком наповнюємо древо усіма необхідними елементами, з можливістю для вас бачити та аналізувати кожен етап роботи, вносити коригування.
  4. Завершальний етап.
    По завершенню роботи Ви отримаєте готове генеалогічне древо не тільки в надрукованому та оформленому вигляді, але і в цифровому.

Родинне древо — це відмінний спосіб наочно зобразити історію вашої родини. У процесі створення древа ви зможете більше дізнатися про життєвий шлях ваших предків, дізнатися багато цікавого про долю рідних вам людей. Генеалогічне древо може докорінно змінити життя вашої родини й звичайно ж буде впливати на всі наступні покоління, а наявність великих предків дозволить підтримувати повагу серед молодших поколінь та матиме позитивний вплив на ставлення до минулого сім’ї й історії в цілому.


Оформлення книги

Пам’ять про предків допомагає нам не забувати історію сім’ї. Ким були предки? Чим займались? Чи збереглися у нас їх фотографії? Чи запам’ятають нас майбутні покоління — все це залежить тільки від нас самих.

Емоції щастя не можна купити за гроші. Фотографії допомагають закарбувати найкращі моменти з життя. А Сімейна книга роду зберігає не тільки фотографії, але і цінні пам’ятні події, дати, смішні історії сім’ї, допомагає зануритися в спогади. Заповнюючи Сімейну книгу роду — ви наводите порядок серед величезної кількості пам’ятних моментів.

Ми створимо унікальну Сімейну книгу роду саме ДЛЯ ВАС.

Нижче наведемо список основних розділів Сімейної книги роду:

  1. Передмова роду книги з вступною інформацією;
  2. Генеалогічні терміни та спеціальні наукові поняття;
  3. Походження імен з прізвищами та географічних назв;
  4. Історія родових сіл, опис життя і побуту різних поколінь;
  5. Звіт про проведене генеалогічне дослідження Вашої родини;
  6. Поколінний розпис членів сім’ї, включаючи братів, сестер та інших;
  7. Родовідне древо з розташуванням на ньому схеми родинних стосунків;
  8. Список генеалогічних джерел відомостей, виписки з архівів, фото.

Це лише приблизний структурний перелік розділів, який у процесі написання може коригуватися. Ці розділи можна скоротити або навпаки розширити.

Наша компанія застосовує виключно натуральні й високої якості матеріали. Адже Сімейна книга роду повинна якомога довше зберегтися і могла спокійно передаватися від покоління до покоління у найкращому вигляді. Над декоруванням книги працюють різні майстри — все залежить від її художнього оформлення. Друкарі – забезпечують якісний друк видання, у палітурній майстерні виконується шиття і готується шкіряна палітурка після чого робиться тиснення фольгою чи ін., за потреби долучаються художники та, навіть, ювеліри.

Щоб допомогти вам з вибором такого ексклюзивного подарунка, ми запропонуємо приклади родовідних книг. Допоможемо визначитися з матеріалами та дизайном.

Сімейна книга роду стане незабутнім подарунком зі змістом!


Генеалогічні сувеніри та подарунки

Ми пропонуємо чудові сувеніри на пам’ять:

Набір у тубусі
(фон для самостійного складання древа, наліпки, інструкція та фломастер).

Скористайтесь нагодою придбати набір і отримати задоволення від його оформлення у родинному колі. Така річ може слугувати прекрасним подарунком для ваших друзів або родичів.

Альбом для найщасливіших спогадів життя
Формат – А+, шкіряна палітурка, тиснення, тоноване оздоблення.

Герби з’явилися ще в XI-XII ст. як відмітний знак людини на щиті, при закритому шоломі.

До XIV ст. наука про герби виділилась в окремий напрям — геральдику.

Будь-яка людина, не залежно від стану, може мати герб.

Створенням гербів або їх відновленням займаються художники-геральдисти.

Герб — це не тільки модний атрибут сім’ї — він несе в собі історію роду, сім’ї, освіти, професії, захоплення та особливості.

Як відбувається процес створення герба

  • З художником-геральдистом заповнюється анкета
  • Ви, як майбутній армігер (власник герба) розповідаєте про свої уподобання щодо візуального і смислового змісту герба.

  • Ескіз
  • На основі вашої інформації геральдист створює ескіз відповідно до правил геральдики та вашими побажаннями.

  • Презентація герба на папері
  • Спеціаліст презентує виконаний ескіз на папері та разом з вами допрацює фінальні деталі.

  • Презентація геральдичної грамоти, електронного зображення герба
  • Фінальна допрацьована версія герба з описом смислових цінностей і значенням всіх гербових елементів.

Ми розробляємо індивідуальні, родинні герби.

Мабуть, немає жодної родини, яка у війну не зазнала втрат серед рідних чи близьких. Багато фронтовиків не повернулись з поля бою, хтось значиться у списках зниклих безвісти. Відголосся тих страшних часів лунають дотепер. Пошукові організації знаходять загиблих і ідентифікують їх. Кожен з полеглих повинен «повернутися до дому», — скільки б років не минуло.

Досить часто буває, що у родині нічого не знають про долю родича та про його бойовий шлях. Ветерани не дуже любили згадувати війну — та все ж були відвертими. З кожним роком їх, живих свідків тих героїчних подій, залишається все менше. Сповіді зі сльозами на очах є безцінними і їх слід закарбувати не тільки у пам’яті, а й зберегти для майбутнього покоління. Наші фахівці здійснять пошук військових документів і докладуть максимум зусиль, щоб героїчні сторінки літопису сімейної історії не залишалися порожніми.

Бойовий шлях

Допоможемо знайти учасника Великої Вітчизняної війни за прізвищем, дізнатися про його нагороди, військові звання, бойовий шлях і місце загибелі, зібрати максимальну кількість інформації про його героїчне минуле. Це може бути як родич, так і будь-яка інша людина, доля якої зацікавила шукача.

У дослідженні «Бойовий шлях» детально висвітлюється життя людини, її основні віхи, місця проживання, дається характеристика стану населення, робиться наголос на біографію бійця під час Великої Вітчизняної війни, наводяться описи та дати бойових дій, в яких брав участь фронтовик, карти військових операцій, фотографії.

Завдання дослідження «Бойовий шлях»

  • У родині з’явиться документальне підтвердження військового шляху предка і його біографічні дані.
  • Формування живого інтересу до історії сім’ї та Батьківщини у майбутніх поколінь. З’явиться привід для гордості.
  • Створення унікального інформаційного джерела про героя Великої Вітчизняної Війни. Його можна зберігати як сімейну реліквію.

Особиста справа офіцера

В особовій справі офіцера містяться відомості про походження і сім’ї, про військову освіту, послужний список, автобіографія і фотографія, відомості про стягнення, нагородження і характеристики.

На відміну від відомостей на рядовий склад, особисті справи офіцерів збереглися в досить повному обсязі.

Особиста справа офіцера стане прикрасою сімейного архіву. Адже там буде правдива і повна інформація про предка.

  • Походження і сім’я офіцера: соціальний стан (стан батьків), місце і дата народження, рід занять, інформація про здобуту освіту, судимості батьків, наявність родичів за кордоном, партійний статус.
  • Військову освіту: дані про проходження військового вишколу з яких-небудь спеціальностей, відомості про отримання вищої військової освіти та підвищення кваліфікації на різних курсах.
  • Військова служба: місця, посади й терміни проходження служби.
  • Автобіографія: докладна розповідь про походження офіцера з відомостями про сім’ю, дружину і дітей.
  • Нагородження, стягнення і характеристики: назви, дати та номера наказів про нагородження різними військовими нагородами; відомості про отримані стягнення і характеристики на офіцера.

Особиста справа офіцера складається у двох примірниках, може бути умовно поділена на дві частини — особисту та адміністративно-технічну.

  1. Особиста частина включає матеріали персонального характеру: портретну фотографію з візою вищого начальника або місцевого райвійськкомату (для підтвердження особи офіцера), послужний список і особистий номер офіцера, автобіографії (відомості про дату і місце народження, соціальне становище, інформація про призов, дати присвоєння звань, партійність, нагороди та інше), генеалогічні відомості (особисті дані батьків, дружини, дітей).
  2. Адміністративно-технічна частина складалася з матеріалів атестаційного характеру: атестаційні листи, характеристики (бойові, партійні та виробничі), записи бесід (опитувань), копії дипломів та т. Д. У цьому розділі вказувалися бойові та практичні навички офіцера (в т. ч. офіцера запасу), його професійна придатність, можливість використання на керівних посадах у воєнний час. У листах бесід фіксувалися відомості за результатами усних опитувань офіцерів (як у військових частинах, так і у військкоматах за місцем обліку) на різні вузькоспеціальні теми.

Обов’язковою складовою особової справи офіцера був його особистий жетон (медальйон) з алюмінію із зазначенням особистого номера офіцера і номера його військово-облікової спеціальності.

Генеало́гія (др.-греч. γενεαλογία — генеалогіа — «родовід», от γενεά — генеа́ — «рід» та λόγος — ло́гос — «слово; рахунок, відлік»).

Ви коли-небудь замислювалися, звідки пішли ваше прізвище, ваша сім’я? Як складалася доля ваших предків і що було справою їхнього життя?

Генеалогія — це наука, що вивчає і систематизує дані про династії й древах в хронологічному порядку. Генеалогія піклується про те, щоб пам’ять історії роду зберігалася.

Вперше про складання «древа», що відображає зв’язок поколінь, задумалися ще в Стародавній Греції. Але коріння цього явища йдуть набагато глибше — в біблійні часи. В Біблії оповідання починається з опису походження народів. Це — перший приклад упорядкування відомостей про представників однієї й тієї ж спільності.

Особливий розвиток генеалогія отримала в епоху феодального ладу. У той період часто виникали суперечки про право успадкування земель і майна. Для доказу своїх прав багато хто користувався родовими деревами й таблицями.

Якщо Ви зібралися зайнятися вивченням власного роду, вам варто усвідомити, що це надзвичайно трудомісткий і кропіткий процес, який буде проходити в кілька етапів і може розтягнутися на роки. Будьте готові до цього та до прийняття найнесподіванішої інформації про ваших предків.


Генеалогічна експертиза

Генеалогічна експертиза — це ідеальний початок повноцінного генеалогічного дослідження. Перш ніж заглибитися на роки та століття в минуле, необхідно оцінити перспективи пошуку.

Етапи генеалогічної експертизи:

  • Інтерв’ю та розшифровка даних;
  • Перевірка отриманої інформації;
  • Упорядкування отриманих матеріалів;
  • Збір відомостей про місцепроживання рідних;
  • Архівна робота;
  • Відновлення документів;
  • Збір, цифрування фото, документів;
  • Оцінка, аналіз перспектив глибинного дослідження.

Результатом Генеалогічної експертизи буде:

  • Систематизована узагальнена інформація про ваш рід і родинні зв’язки;
  • Наочна генеалогічна схема у вигляді дерева;
  • Додаткові відомості про ваш рід;
  • Докладний список джерел, де будуть вказані конкретні вихідні дані: роки, архіви, реквізити та характер документів;
  • Оцінка перспектив і план дослідження вглиб часів;
  • Оцінка перспектив розкриття додаткової інформації та біографічних фактів.

Генеалогічне дослідження

Генеалогічне дослідження — це дослідження роду, яке основане на архівних документах. Історики проводять пошук документів і на основі них пишуть історію вашої родини.

Як правило, генеалогічне дослідження проводиться по одній або декільком фамільним лініям. Це лінія прямих предків — материнська або батьківська. Без них ви не могли б з’явитись на світ. По лінії бабусі та дідуся дослідження проводять окремо.

Все дослідження – це велика кропітка наукова робота. Пошук документів і фактів може тривати довго і складно. Спеціалісти-науковці долають численну кількість перепон, серед яких незадовільний стан документів або їх відсутність, складності адміністративно-територіального поділу, недоступність деяких архівів, фондів та ін.

Пошуковці знають, що архівні працівники завантажені роботою і не завжди можуть віднайти інформацію, тому відправляються самі у відрядження. Буває, що відповідь на ключове питання знаходиться несподівано у зовсім інших документах. Робота у відрядженнях дозволяє розширити архівний пошук і залучити додаткові матеріали, які майже ніколи не використовують працівники архівів. Це може бути інформація про кар’єру, службу або земельні володіння ваших пращурів.

Кожен новий документ фіксується та підтверджуються архівними установами з підписами та печатками й слугує доказом роботи спеціаліста. Будь-який факт з генеалогічного древа – це ланцюжок, який з’єднує події та постаті.

Також ми можемо створити генеалогічне дерево вашого роду на основі вже відомих вам фактів. Для цього всі дані записуються до спеціальної програми для побудови схеми дерева. Потім дизайнер працює над оформленням майбутнього дерева і запропонує декілька готових шаблонів фону древа або виконає індивідуальний дизайн.

Готове генеалогічне дерево може бути надруковане на холсті, папері, вирізьблене на дереві, зроблене у вигляді панно.

Результат вас неодмінно вразить і буде довгі роки радувати всю родину.


У яких випадках використовують генеалогічну експертизу/дослідження?

  • У вас є бажання зібрати воєдино розрізнені дані про свою сім’ю;
  • Є необхідність документального підтвердження фактів минулого;
  • Є бажання об’єднати родичів;
  • Ви у пошуку оригінального, ексклюзивного подарунка.
  1. Вивчили понад 120 фамільних родів
  2. Працюємо з джерелами в Україні, СНД та Європі
  3. Маємо можливість дослідити архіви аж до XVII-XVIII століття
  4. Пропонуємо на вибір більш як 5 варіантів оформлення
  5. Фіксуємо кожен факт і завіряємо печаткою установи
  6. Робимо презентацію результатів дослідження

    Напишіть нам

    forma